У 2007 році вчені розшифрували геном абіссинської кішки на ім'я Синамон — і виявили, що ~90% її генів збігаються з людськими. Для порівняння: у собак цей показник ~82%, у мишей — близько 67%, у курей — ~60%. Шимпанзе залишаються поза конкуренцією з 98–99%. А це означає, що кішка — наш другий за спорідненістю геномний родич серед добре вивчених видів.
Важливіше за відсотки — структура. Гени, які у людини розташовані поруч на хромосомах, у кішок теж стоять поруч — що рідко для таких еволюційно далеких видів. Дослідниця Леслі Лайонс з Університету Міссурі встановила, що «темна матерія» ДНК — 98% геному без очевидної функції — організована у кішок так само, як у людини, а це означає схожі механізми регуляції генів. Саме тому близько 200 генетичних хвороб кішок мають прямі аналоги у людей.
Практичний наслідок: дослідження котячого коронавірусу, що викликає летальний перитоніт, призвело до розробки ремдесивіру — препарату проти COVID-19. Генетична схожість — це не цікавий факт для вечірки, а інструмент медицини. Всі ці збіги пояснюються просто: людина, кішка і миша мають спільного одноклітинного предка, який жив 3,5 мільярда років тому. Еволюція зберігає те, що працює.