54 учасники писали есе в трьох режимах: з ChatGPT, з пошуковиком або взагалі без інструментів. Чотири сесії впродовж чотирьох місяців, ЕЕГ фіксував активність мозку в реальному часі. А це означає — не опитування і не самозвіти, а жорстка нейрофізіологія.
Група, що писала без жодних інструментів, показала найсильніші й найширші нейронні мережі. Користувачі ChatGPT — до 55% нижчу зв'язність мозку порівняно з ними. Чим більше зовнішньої підтримки — тим менше мозок напружується. Лінійна залежність.
83% користувачів ChatGPT не змогли процитувати власне есе, яке щойно "написали". Вони фізично не пам'ятали тексту. Два вчителі-рецензенти назвали ці роботи здебільшого "бездушними" — технічно грамотними, але порожніми.
До третьої сесії більшість із ChatGPT-групи просто давала промпт і чекала готового тексту. Дослідники назвали це "когнітивним боргом" — зручність зараз в обмін на деградацію навичок потім.
Автори рекомендують спочатку залучати власне мислення, і лише потім підключати ШІ як допоміжний шар. Якщо починати з ChatGPT — мозок просто не формує стійких слідів пам'яті. Якщо спочатку думати самому — ШІ стає інструментом, а не протезом.
Дослідження поки що є препринтом і не пройшло рецензування — автори самі на цьому наголошують. Але нейрофізіологічних доказів того, що ШІ-асистенти буквально змінюють патерни роботи мозку під час навчання, до цього просто не існувало.
Ознайомитись з оригіналом дослдження можна тут.